Освітні програми

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2020 - 2021 н.р.  

Щодо організації роботи у школі

Організація виховного процесу у 2020 - 2021 н.р. 

Рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у школі

Щодо організації закінчення 2019 - 2020 навчального року

Типова освітня програма початкової освіти,
розроблена під керівництвом Шияна Р. Б.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 08.10.2019 року № 1272
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 08.10.2019 року № 1273

Цикл І (1–2 класи) - завантажити документ

Цикл ІІ (3–4 класи) - завантажити документ

Типовий навчальний план для початкової школи

Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Типова освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхню інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мовно-літературна, зокрема:
  Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ¹);
  Іншомовна освіта (ІНО)
• Математична (МАО)
• Природнича (ПРО)
• Технологічна (ТЕО)
• Інформатична (ІФО)
• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
• Громадянська та історична (ГІО)
• Мистецька (МИО)
• Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів² з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть реалізовані очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань, розвиток умінь та формування уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми – кооперативне навчання, дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти; сюжетно-рольові ігри, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким на 1 вересня виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти, через реалізацію окреслених у цьому документі очікуваних результатів навчання.

Вона містить:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• навчальний план закладу освіти, який визначає загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
• опис очікуваних результатів навчання учнів;
• перелік навчальних програм із предметів, що вивчаються за інваріантним і варіативним складниками;
• форми організації освітнього процесу;
• інструментарій для формувального та підсумкового оцінювання;
• інші освітні компоненти (за вибором закладу освіти).

Освітня програма закладу початкової освіти, створена на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3–4-му класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• запобігати побоюванням дитини помилитися;
• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
• постійного спостереження за навчальним поступом учня/учениці³ з боку вчителів, батьків і самих учнів;
• поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель/учителька може формулювати індивідуальні результати навчання учня/учениці відповідно до опанування ним/нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці).

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Результати навчання і пропонований зміст за освітніми галузями див. у повному тексті документа: цикл І (1–2 класи), цикл ІІ (3–4 класи).

¹ У дужках подано скорочене позначення кожної галузі.
² Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.
³ При цьому особливості учня/учениці можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. 

Відповідно до наказу Міністерства освіти № 1362 від 07 грудня 2018 року (зі змінами від 09.01.2020 року), заповнювати класний журнал мають право класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети у початкових класах Нової української школи. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

Записи в журналі робляться виключно державною мовою. На тих сторінках, що відведені для навчальних предметів з іноземних мов, можуть записуватись теми уроків, екскурсій, проектів мовою навчального предмета.

Робити записи на всіх сторінках журналу необхідно чітко й розбірливо, пастою або чорнилом одного кольору. Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводяться окремі сторінки і після назви предмета у дужках записують номер групи (I група; II група).

Предметна інтеграція змісту початкової освіти має бути відображена в робочому плані закладу загальної середньої освіти. Назви предметів у розкладі занять учнів і класному журналі мають співпадати з їх назвами у робочому навчальному плані.

Типовими освітніми програмами визначається реалізація змісту дев'яти освітніх галузей у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова», «Математика», «Фізична культура» та двох інтегрованих курсах «Я досліджую світ», «Мистецтво». Типова освітня програма, розроблена під керівництвом О. Я. Савченко, передбачає ще і навчальний предмет «Технології і дизайн».

Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Запис у журналі «Українська мова» в цьому випадку фіксується як окремий предмет (7 годин на тиждень).

Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом Р. Б. Шияна реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). Відповідно до зазначеного українська мова фіксується як окремий предмет (5 годин на тиждень). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти галузей, що інтегруються, і записується на сторінках, виділених для курсу «Я досліджую світ».

Для обох програм запис навчального предмета «Іноземна мова» зверху у лівій частині сторінки журналу уточнюється назвою мови, яка вивчається. Якщо клас ділиться на групи, у дужках записується номер групи. Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.

Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко у 1-2 класах - 4 години, у 3-4 класах - 5 годин на тиждень; за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна у 1-2 класах - 3 години, у 3-4 класах – 4 години на тиждень) та включенням програмового змісту з математики, розрахованого на 1 навчальну годину, в інтегрований курс «Я досліджую світ» (за типовою освітньою програмою Р. Б. Шияна). При заповненні журналу навчальний предмет «Математика» фіксується на одній сторінці, зміст записується відповідно до календарно-тематичного планування.

Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ».

Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.

Календарне, поурочне планування та модельна програма складається вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи здійснюється вербально. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується в свідоцтві досягнень.

У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов’язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі «Завдання додому» можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3-4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі.

Про ОЦІНЮВАННЯ учнів НУШ

Державний стандарт 2011р для 4 класу

ОПИС КЛЮЧОВИХ ЗМІН 4клас 

Інструкція щодо заповнення журналу 

Методичні рекомендації щодо заповнення журналу 

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальної діяльності учнів