Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає одне з перших місць. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

До 35-річних роковин Чорнобильської катастрофи у Зарічанському ЗЗСО Іст. було проведено Лінійку-реквієм, уроки пам’яті ,оформлено шкільну газету, книжкову виставку, переглянуто документальний фільм «Дзвони Чорнобиля». Школярі, читаючи вірші Н.Красоткіної «Дзвони Чорнобиля», Д.Павличка «На Чорнобиль журавлі летіли», В.Харченко «Чорнобиль», М Яновської «Чорнобильська трагедія», висловили біль людини, природи , навколишнього світу від шкоди, яку завдала аварія. Народ, який не пам’ятає минулого , немає майбутнього.